Цього року я хотіла окрім звичних куплених в магазині подарунків подарувати своїй мамі та Лесиковим батькам щось особливе, зроблене власноруч, щось таке, що можна зберігати роками і щороку вішати на ялинку. Листівки звісно ж в цю категорію не потрапляють.
Знайшовши у своїх запасах куплену ще минулого року білу глину Fimo я надивилася різних прикладів на Pinterest і почала робити прикраси. Ось до речі посилання на мою дошку на Pinterest із натхненням.
Одразу зауважу, що в користуванні глиною я повний нуль, ніколи цього не робила, лише краєм ока одного разу бачила і десь колись щось читала. Відтак розповідаю, як прикраси робила я (впевнена, є якийсь більш правильний спосіб це робити).
Окрім білої глини я підібрала наступне:
штампи від Inkadinkado – люблю цей набір за вишуканість дизайнів; ножі від Spellbinders Paper Arts (хотіла ними вирізати фігури, але так і не зробила цього, хоча можна було, якщо сильно постаратися); зірочку – форму для вирізання печива (такими штуками глину, напевно, різати найзручніше); золоті та срібні брадси від ЗробиСам(А) (хотіла зробити ялиночку із брадсами-прикрасами, не зробила); папку для тиснення під дерево від Spellbinders Paper Arts (хотіла текстуру під дерево, але так і не випробувала її).
Нажаль під час робити я не врахувала забрудненість своєї робочої поверхні, якщо на листівках дрібну шерсть котів можна легенько зняти/зрізати, із глини її дістати практично не реально. Відтак розкатавши глину і вирізавши потрібну мені форму я отримала брудне біле коло. Але, нам усе під силу, правда ж? Тому я не зупинилася і продовжила робити прикраси.
вирізала коло, в ньому виштампувала (штампом втиснула зображення) напис Peace on Earth, зверху додала сніжинку (знову ж таки втиснула штампом) і ручкою (стержнем із чорнилом) зробила отвір для стрічки/шнурка, за який прикрасу можна буде повісити на ялинку; знизу за допомогою штампа-нумератора додала рік – 2013 (також втиснула).
Для ось цього всього штампування/тиснення напевно можна було використати чорнило, але я не ризикнула, адже у мене була лише одна упаковка глини.
Вирізавши три прикраси і задекорувавши їх я запекла їх у духовці згідно інструкцій.
Після цього щоб приховати бруд від моєї робочої поверхні я пофарбувала прикраси перламутровою фарбою від Martha Stewart (такі фарби зараз є у нашому магазині – вони практично не дають запаху і сохнуть дуже швидко, фарби універсальні, їх можна використати на будь-які поверхні) і прикріпила шнурок для вішання на ялинку:
Ось і все, досить просто (вони далекі від ідеальних, але тим не менше достатньо красиві):
Перламутрові фарби від Martha Stewart:
Шукаєте інші ідеї саморобних прикрас до Новорічних Свят? Завітайте на сторінку Новий Рік у нашому блозі, де зібрані кращі ідеї до цього свята.
Красиво получилось) Мне приходилось работать с глиной. Одно время делал украшения, потом всё закинулось. Сейчас я использую её и в скрапе- какие-то элементы, цветы, пуговички, были снеговички и детские крохотные футболки для декора 😀 Много использовала, когда начинала делать свои первые открытки, когда особо ничего не было, сейчас меньше, но всё же. Хотя смотрю что и с глиной всё упростилось- все используют молды и самые разные)
Прикраси дуже гарні. Я ще ніколи на бачила таких. І головне вони в одному екземплярі, доречі це супер!!! Візьму собі на замітку.А випікати потрібно за якоюсь інструкцією?
Я с FIMO не работала. Я покупала обычную глину. Если это были маленькие розочки, то запекала на фольге- 5 минут, если бусины , то 7 мин.))) Когда остыли- покрывала глянцевым или матовым лаком и готово)
красивые украшения получились) а главное лет через 10, если каждый год делать что-то наподобие, можно украсить целую елку)))чем тебе не “календарь памяти” с разными годами на них))))
гарні прикраси. мабуть чудово переливаються на ялинці)
Дуже класні вийшли, а головне особливі 🙂 може то й собі щось з глини попробувати зробити 🙂
Гарна ідея, я ще кілька (років 7 назад) робила такі прикраси,тільки із солоного тіста, тоді ще небуло глини такої. А зараз дуже просто, є величезний вибір самозатвердіваючої глини яку і не потрібно випікати:)) у мене мала дуже любить таке виробляти, у нас уже і молдів назбиралось ого-го! Класно і душу гріє, тому що то і є історія сімейна!
Ідея просто супер! Якщо не забуду постараюсь щось схоже наступного року родичам зробити.