Ми повернулися (історія #3)

в очікуванні рейсу в Борисполі

Ну ось ми і повернулися! Де ми були, що ми бачили та з ким познайомилися ви можете почитати та побачити нижче.

Якщо в блозі Зроби Сам(А) ви читаєте записи лише про скрап та листівки, будь-ласка, не поспішайте закривати сторінку. Для вас у цій розповіді є також багато цікавого! А якщо ж ви відноситесь до тієї категорії читачів, що зрідка любить читати про різноманітні подорожі та віддалені куточки світу, беріть кружку чаю та насолоджуйтесь. Попереду 13 днів захоплюючої подорожі!

Напевно варто зазначити, що їздили ми не стільки у відпустку, скільки у робоче відрядження за кордон.

Куди? В головну “штаб-квартиру” компанії Trimcraft (виробник товарів торгової марки Dovecraft, First Edition та інших), що знаходиться посеред Шервудського ліса в славетному місті Ноттінгем в Англії.

я перед входом у склад Трімкрафта (збоку стоїть чиєсь зовсім не маленьке замовлення)

Наша ділова зустріч в Ноттігемі була запланована на 21-ше липня, а закордонні паспорти з візами ми отримали лише 20-го зранку (з чим, я вважаю, нам просто неймовірно пощастило, адже 19-го липня я абсолютно втратила надію отримату візу та поїхати в Англію). Тоді ж купили останні білети на літак, забронювали машину і вирушили в королівську країну.

на борту літака в небі десь над Голандією

Слід зазначити, що це наша перша самостійна поїздка, яку ми організували без допомоги туристичної компанії. Зазвичай ми завжди покладаємося на Галопом по Європах у наших подорожах (і в буквальному змісті цього слова задовбуємо менеджерів різноманітними побажаннями по турах), але цього разу абсолютно усе робили самі.

Оскільки ціль нашої поїзди була діловою, ми не могли їхати у туристичну відпустку із тур-копанією. Довелося їхати у бізнес поїздку, а туристичну частину подорожі складати самостійно. Тому я провела не один день в пошуках оптимального маршруту подорожі країною, в ознайомленні із традиціями, нормами поведінки, манерами та іншими важливими для туриста моментами.

Найбільше мене лякало два моменти:

• мова (або краще сказати британська вимова). я чудово розумію американців, а от практики британської англійської у мене ніколи не було, тому я дуже переживала чи зможу нормально спілкуватися.
• лівосторонній рух (після подорожі до Шрі Ланки, де ми вперше побачили лівосторонній рух який нас м’яко кажучи шокував) адже ми планували взяти на прокат машину і подорожувати Англією на машині.

Майже в останній момент ми вирішили розшити нашу подорож по майже всій території Великобританії, відвідати не лише Англію, але і Шотландію та Уельс.

Ось так виглядав наш маршрут:

фото клікабельне і збільшується

Маршрут я складала на основі ось цього туру, дещо викреслила, дещо добавила і в результаті отримала наступну подорож:

День 1. Середа, 20 липня.

По прильоті в Лондон ми взяли на прокат машину і кілометр за кілометром потихенько поїхали в Ноттінгем. Не знаю як Лесику, але мені було їхати страшно. Я щосили намагалася не заснути (прилетіли ми пізно, а їхати довелося  близько 3 годин), і постійно слідкувала за дорогою. Начитавшись в інтернеті про їзду в Англії я дуже переживала.

motorway M1

Особливо мене лякали кругові перехрестя (світлофорів у Великобританії досить мало, в основному на перехрестях розташовані roundabounds – кола) і повороти на право (яких на щастя було досить мало).

А ще уявіть собі, замість того щоб поїхати прямо в готель наш навігатор спочатку помилково привів нас в офіс Трімкрафта посеред глибокої ночі!

День 2. Четвер, 21 липня.

О 9:30 ранку ми домовилися зустрітися в холі готелю із нашим менеджером та комерційним директором Трімкафту і поїхати в офіс на ділову зустріч. По приїзду в офіс ми познайомилися з іншими працівниками, дізналися про плани розвитку компанії та обговорили поточні справи. По секрету скажу – на вас чекають просто фантастичні нові колекції та цікаві новинки!

Найджел працює над новою колекцією паперових квітів

Різноманітні британські скрап журнали, в яких рекламується Dovecraft:

Ми також мали можливість потрапити на їхній вражаюче великий склад! Здавалося, там стоять безкінечні стелажі із картонними ящиками з товаром:

стелажі, коробки, ящики… а в них! справжні скрап товари!

а ось це Лесик надумав взяти з собою 🙂 (у візку набори для листівок, ось ці)

Після цього ми завітали у гуртовий магазин, де я мала можливість познайомитися із Сюзан, яка є штатним дизайнером і виготовляє листівки-зразки із товарів Трімкрафта.

В живу її листівки виглядають в рази краще ніж на фото (ви мали змогу бачили її листівки на упаковках від деяких товарів, особливо на наборах паперу для декупажу, наприклад).

стенд із листівками-зразками

листівка-зразок використання набору Santa’s Helper

годинник із товарів з нової колекції Fizzy Moon Christmas

І декілька фото магазину:

зліва – частина колекції Fizzy Moon Christmas, посередині – Fizzy Moon Celebrate, справа – декілька колекцій First Edition

посередині – набори First Edition, справа – Back to Basics II

День 3. П’ятниця, 22 липня.

В п’ятницю на нас чекала екскурсія Ноттінгемом, містом що оточнене Шервудським лісом, де за легендами жив Робін Гуд.

Звісно ж у місті знаходиться статуя Робіну:

Ноттінгем, як і будь-яке інше місто Великобританії вражає своїми пам’ятками архітектури, стародавніми будинками та затишними вуличками. Навіть звичайні жилі будинки мають чим похвалитися – красиві фасади, кам’яні забори…

Ось такі королівські поштові скриньки знаходяться на кожному кроці (державна поштова служба в Англії так і називається – Королівська пошта – Royal Mail):

А ось таких урн для сміття досить мало, хоча вулиці в Англії дуже чисті та прибрані:

Біля входу в замок Ноттінгему стоїть, поміж інших менш нам відомих, ось така статуя Байрону:

Біля замку – найстаріший в місті паб “Trip to Jerusalem” (називається він так не спроста – саме звідси хрестоносці вирушали в походи на Єрусалим):

А на завершення нашої екскурсії ми потрапили у ось такий магазин із солодощами – просто рай для любителів солодкого:

зверніть увагу на розмір цих цукерок!

в магазині із солодощами

Ще в Ноттінгемі мені сподобалася вивіска однієї із перукарень:

День 4. Субота, 23 липня.

Виселившись із готелю у Ноттінгемі ми вирушили на північ королівства у столицю Шотландії Едінбург із зупинкою у Йорку, який вважають історичним центром вікінгів (до речі, вважається що Яна та Ян це імена похідні від вікінгів).

правда ж незвично? руль з іншої сторони 🙂 (Лесик встановлює маршрут на навігаторі)

І ось ми вже в дорозі, в руках у мене навігатор, без якого ми б далеко не заїхали:

На вулицях Йорку висять ось такі інформативні плакати про вікінгів:

В Йорку ми зупинилися на швиденький обід, піднялися на фортецю замку та прокаталися на екскурсійному автобусі містом.

ось такі емблеми розташовані на кожному міському вказівнику; красиві, чи не так?

Йорський замок в мініатюрі

перед входом на башту замку

Практично в кожному місті (в центрі) можна побачити ось такі каруселі, а також багато інших атракціонів для дітей та дорослих:

По дорозі з Йорку в Шотландію ми зупинилися біля кафе із цікавим написом – останнє кафе в Англії (як на мене – чудове місце для пам’ятного фото):

А на кордоні стоїть валун із написом Scotland, там же збоку карта шотландії та кіоск із сувенірами:

До речі, хочу зауважити, що нам просто неймовірно пощастило із погодою. Англійці дуже дивувалися що ми не взяли із собою парасолі (адже всі знають, що в Англії дощить практично кожного дня). За весь період нашої відпустки стояла ідеальна літня погода із красивим блакитним небом та декількома хмарками. Тому змокнути під британським дощем нам так і не вдалося (хоча в Тернополі в той час постійно лило як з відра!).

День 5. Неділя, 24 липня.

В неділю на нас чекало прекрасне історично-насичене місто Едінбург. Сівши на рейсовий автобус (а перед тим випитавши в менеджера готелю як дістатися до центру та отримавши надруковану карту) ми вирушили досліджувати столицю Скотів (scots = шотландці).

Мушу сказати, що не така страшна шотландська вимова як про неї говорять 🙂 . Так, балакають шотландці дійсно зі своїм власним діалектом, часто використовують слова (чи то звук) Аїй! (що можна трактувати як “так” або “привіт”) та Наеї! (“ні”) на відміну від звичного єс та ноу. Але заголом, якщо вслухатися, то зрозуміти їх можна. В гіршому випадку завжди можна ввічливо перепитати.

Екскурсійні автобуси, що їздять по місту (по будь-якому місту у Великобританії) – двоповерхові. На першому закритому поверсі майже нікого немає, усі туристи перебираються на відкритий другий поверх звідки краще видно визначні місця, і де можна в живу поспілкуватися із гідом:

на другому поверсі екскурсійного автобусу – гід виконував свою роботу на відмінно, він не лише захоплююче розповідав, але і влучно жартував

Нашою найважливішою зупинкою в Едінбурзі була вулиця під назвою Royal Mile на якій знаходиться Едінбурський замок:

Едінбурзький замок, або фортеця знаходиться на високому неприступному кам’яному пагорбі і виглядає дійсно могутньо. В середині для відвідувачів діє декілька музеїв та експозицій, там також можна побачити актора у національному одязі, що грає на волинці:

Далі ми відправилися в круїз по північному морі – покаталися на кораблику, подивилися на чайок та морських котиків (ніколи раніше не бачила їх вживу, відтак була сильно вражена їхніми розмірами):

День 6. Понеділок, 25 липня.

З цим днем розпочалася найбільш захоплююча (для мене) частина нашої подорожі. Зранку ми відвідали єдиний білий замок Шотландії – Blair Castle, що так і дихає давниною.

Біля замку знаходиться ліс із гігантськими секвоями, а також дуже красивий парк із міні-озерцем, в якому плавають лебеді. Одним словом – краса!

Прогулявшись замком ви взяли курс знову на північ – вирушили в місто Інверснес, через яке пролягає дорога до знаменитого озера Нес (Лох Нес – в перекладі Озеро Нес). В мене майже вилізли очі в пошуках чудовиська в озері 🙂 .

Але як розповіли нам у музеї Нессі це всього лиш увіковічнена ілюзія, що перетворилася в всесвітньо відомий міф. Якщо комусь цікаві наукові деталі, то ось коротко:

Озеро Нес дуже глибоке та холодне (більш ніж 200 метрів у глибину), оскільки воно холодне у ньому немає ні великої кількості водоростей ні риби. Оскільки немає риби то великій, припустимо, амфібії немає чим харчуватися, відповідно ніякого монстра фізично в озері бути не може.

На озері ми взяли на прокат кораблик і відправилися у далеке плавання:

Кораблик цей, до речі, брав участь у скануванні дна Лох Нес від National Geographic.

на кораблику посеред озера

карта озера

Лох Несс було крайньою північною точкою нашої подорожі. Відвідавши озеро ми повернули на 180 градусів і відправилися на південь в сторону Глазго, Манчестера та Ліверпуля.

Проїхавши всього декілька миль ми вирішили вперше в житті переночувати у Bed&Breakfast (дослівно: ліжко та сніданок). Bed&Breakfast являє собою невеличкий будинок, в якому здаються окремі кімнати. Готелем це назвати не можна, адже зазвичай власниками є одружена пара, що вийшла на пенсію (яка таким чином підробляє). Для ночівлі здаються по-домашньому оформлені кімнати, а зранку вам пропонують смачнющий місцевий сніданок (звісно ж домашнього приготування).

День 7. Вівторок, 26 липня.

З’ївши справжній англійський сніданок (із шотландським лососем замість жарених ковбасок, якого нам залюбки приготувала власниця Bed&Breakfast) ми відправилися далі на південь. Лесик як футбольний фанат хотів потрапити на один із стадіонів Англії, тому ми зробили зупинку у Ліверпулі і відвідали стадіон Anfield.

Далі ми знову вирушили в дорогу, як спочатку планувалося в Стратфорд, але побачивши по дорозі напис про замок у Варвіку вирішили звернути убік.

День 8. Середа, 27 липня.

Зранку на нас чекав чудово збережений історичний парк розваг для дітей та дорослих – Warwick Castle. Дізналися про це ми лише на вході (спочатку ми думали що це просто замок), і оскільки всі ми в душі трішки діти ми дуже зраділи.

переодягнений актор на вході в замок

Лесик знайшов собі другу принцесу (поки його перша принцеса налаштовувала фотоапарат)

Замок чудово організований в плані освіти молодого покоління – переодягнені актори прямо на вулицях показують сцени із життя людей 18-19 століття. Дітям також розповідають про різні історичні види зброї, показують як стріляти з лука і навіть раз на день “запускають” требуше.

ось ця пара розповідає про полювання та приготування вечері

а це, уявіть собі, сцена із життя жителів замку – воскові фігури мали вбудовані колонки і озвучували історії із життя

Ми також відвідали the dungeon – підземелля (із професійними акторами, які щосили намагалися налякати туристів), де ми потрапили в лабіринт із дзеркалами, та на відьмацький суд. Було і страшно і весело 🙂 .

Виїхавши із Варвіка ми направилися в місто Шекспіра – Стратфорд на Ейвоні. Наскільки ж я люблю відвідувати такі місця! Відразу ж виникає бажання взяти в руки книжку і з насолодою її перечитати від початку до кінця.

Стратфорд це зовсім маленьке містечко, але завдяки своєму генію воно прославилося на весь світ. Будинок, де народився Вільям зберігся і до сьогодні і нам пощастило побувати в середині.

саме в цьому будинку народився і прожив перші роки свого життя Шекспір

“All the World’s a stage and all the men and women are merely players” – одна із найбільш відомих цитат

у дворі будинку – актори Шекспірівських п’єс розважають публіку

На вулицях міста можна зустріти інших акторів, які люб’язно позують для фото:

Далі вуличками міста ми натрапили на інший будинок Шекспіра – той, де він жив разом із дружиною повернувшись із Лондона. Зараз там проходять розкопки:

День 9. Четвер, 28 липня.

Уельс, як сказала нам одна англійка – 5 mins down the road, but its a totally different country (5 хв вбік по дорозі, але це зовсім інша країна). І дійсно – інші люди, інші манери, інші звичаї. Одним словом Уельс нам зовсім не сподобався, тому ми там затрималися всього на декілька годин.

Натомість вирушили в сторону Солсбері.

По дорозі ми знову були вражені неймовірною англійською архітектурою – маленькі містечка із маленькими будиночками… словами цього не передати, це треба бачити. Зголоднівши, зупинилися по дорозі в пабі під назвою Oliver Cromwell (історичний персонаж, який скинув монархію і тимчасово встановив республіканську форму правління у Великобританії).

Близько 3 по обіді ми дісталися ще однієї історично відомої будівлі у світі – перед нами відкрилася вся краса Стоунхенджу:

День 10-12. П’ятниця – Неділя , 29-31 липня.

Три останні дні нашої подорожі ми провели досліджуючи столицю. Придбавши квитки на екскурсійний автобус ми першим ділом завітали на 221b Baker Street в музей приватного детектива Шерлока Холмса. І хоч Шерлок та Ватсон були вигаданими персонажами черга перед музеєм стояла неабияка. Збоку ж розташувався ресторанчик місіс Хадсон.

В середині музею, що оформлений повністю як квартира місіс Хадсон, де Шерлок та Ватсон знімали кімнати нас привітав старенький актор і представився – я Доктор Ватсон.

Музей Шерлока містив безліч деталей, що описані в історіях Конан Дойля, на стіні навіть висіла колекція метеликів Доктора Ватсона. На третьому поверсі музею розташовані воскові фігури серед яких Моріарті, а також голова собаки Баскервілів.

Наступною частиною нашої подорожі була прогулянка на катері по Темзі до обсерваторії Грінвіч. Нам навіть пощастило побачити як розводять лондонський міст!

Ми також покаталися на найбільшому у світі оглядовому колесі – The London Eye і оглянули Лондон із висоти. Особисто мені було дуже страшно на колесі (я боюся висоти), я практично “повзала” по капсулі (одна капсула колеса вміщає 25 людей), з чого Лесик ще й досі сміється 🙂 .

Звісно ж ми не оминули London Tower та виставку коштовностей королівської родини, які в основному використовують під час коронації. В тауері ми побачили справжніх величезних ворон. Королівські ворони, за легендою, оберігають тауер. Кажуть, що коли ворони покинуть башту, впаде тауер, а в з ним Лондон та уся Британська імперія.

Наступна зупинка – музей кіно, де мене найбільше вразив рухомий скелет тиранозавра із фільма “Ніч в Музеї” та статуя із фільму “Чужий” (пам’ятаю в дитинстві це був мій улюблений “ужастік”). Величезний зал в музеї відведений для Гаррі Поттера і це зовсім не дивно 🙂 .

Далі – прогулянка “стандартними” визначними місцями Лондона: Парламент, Аббацтво, Букенгемський Палац та інші. Навіть побачили знак Скотланд Ярд 🙂 .

Остання зупинка нашої подорожі – королівська резиденція Windsor Castle, де мені найбільше сподобався колекційний мініатюрний будинок королеви Мері. Фотографій із самого замку у нас немає, так як в середині фотографувати заборонено.

Наступного дня наша мандрівка Великобританією закінчилася, здавши взяту на прокат машину ми полетіли додому.

Поїздка мені шалено сподобалася перш за все свободою вибору і незалежністю від гідів та тур-оператора. Куди захотів – туди і поїхав. Але з іншої сторони подорож була резикованою, адже ми навіть не бронювали готелі (окрім першого в Ноттінгемі), а покладалися на те, що знайдемо їх в дорозі, не говорячи вже про медичну страховку, та “пожарні” номери телефонів. Були тільки ми двоє – і покладатися ми могли лише один на одного та на ввічливих та привітних британців.

А ще поїздка сподобалася мені тим, що ми дійсно побачили як живуть британці, по-справжньому відчули їхні звичаї та культуру (що у звичайних поїздках із тур оператором зробити досить складно). Як я люблю казати we experienced Britain.

Коли ми обідали в одному із ресторанчиків за сусіднім від нас столиком сиділа старенька пара і я була просто вражена тим, наскільки вони нагадували мені персонажів із фільмів про міс Марпл! Ось вам цитата із мого туристичного щоденника:

…Вона точно як із фільмів про міс Марпл – доглянута, гарно вдягнута, намальована, із золотими прикрасами та типічною британською вимовою. Справжня аристократка! Ще трішки і тут почне пахнути вбивством від Агати Крісті!

Подорожуйте світом, досліджуйте нові місця, відкривайте для себе нові культури!